Новини Політика

Правда у ЗМІ. Де її шукати?

Схоже, з розвитком засобів масової інформації, останньої стає все менше. Чи об’єктивність  і правда у ЗМІ – це міф? І як не стати жертвою промивання мізків – відповіді на ці запитання я спробую знайти у своїх  розслідуваннях. Сьогодні  – спроба вияснити, наскільки сильною є довіра до українських медіа в нашому суспільстві. Я опитала тернополян віком від 16 до 60 років, чи вірять вони усьому, що публікують ЗМІ, чи перевіряють  достовірність інформації в інших джерелах, чи за останні півроку спостерігали неприховану маніпуляцію й пропаганду в українських новинах.  

Микола, 40 років, продавець-консультант: Зараз дуже багато брехні у ЗМІ. Довіряю лише декільком медіа: наприклад, каналу 24 чи 112. Усі почуті новини стараюсь перевірити в Інтернеті. Маніпуляцію фактами помічав на декількох столичних телеканалах. Відчутна проросійська політика у висвітлюваних новинах.

Юлія, 20 років, веб-дизайнер: Українським новинам довіряю на 70%. Інформацію перевіряю на різних сайтах лише з цікавості. Щодо пропаганди у медіа, то помічала її тільки на російському телебаченні, щодо українського – важко сказати.

Лілія, 38 років, бухгалтер: Новинам не довіряю. Перевіряю інформацію зрідка, здебільшого запитую у знайомих. Маніпуляцію в новинах помічаю досить часто. Для прикладу, деякі видання подавали на своїх сторінках інформацію, що комунальні послуги в Європі значно дорожчі від українських. На мою думку, якість цих послуг в Європи значно краща, і приміром, поляки платять за комуналку значно менше. Такі новини – ніщо інше, як перетасування фактів.

Степан, 20 років, програміст: Українським медіа вірю наполовину.  Наприклад,  довіряю інформації телеканалу Еспресо або ТСН (частково). Нову інформацію перевіряю на правдивість у 2-3 джерелах. Щодо пропаганди чи маніпуляції у ЗМІ – не помічаю.

Вікторія, 16 років, учениця: Довіряю ЗМІ 40%. Перевіряю почуті новини, оскільки всі ми люди різні, і думки наші відрізняються. Щоб зробити власне бачення на певну ситуацію, треба поглянути на неї з декількох ракурсів. В даному випадку це преса, телебачення, Інтернет.  Не можу точно сказати, що це пропаганда. Може люди не зовсім правильно все розуміють, але багато з нас мають досить негативні думки стосовно сусідніх країн саме через новини.

Юлія, 29 років, педагог: Моя довіра до українських новин складає лише 15-20%. Усі факти я  перевіряю, особливо ті, що на телебаченні і в соціальних мережах. Стараюся знайти відомості в інших джерелах. Спостерігала, особливо у соціальних порталах  – одна й та ж новина, яку транслювали, наприклад, в 2015 році, з’являлася цього року,  тільки вже зі зміненими іменами та місцем події.

Володимир, 33 роки, історик-дослідник: Довіряю лише новинам з Інтернету. Усю інформацію ретельно перевіряю у 2-3 інтернет-виданнях, а також на офіційних сторінках відомств. Пропаганду і маніпуляцію зауважую дуже часто. Розкрутка незначної теми – чудовий інструмент відволікти суспільство від чогось дійсно важливого. Більшість голосних новин – це звичайний інформаційний прецедент. Візьмімо тему ДТП у Харкові. Подія – трагічна, але резонанс, яким обросла ця справа – штучний, як повітряна бульбашка. Можливо, таким чином нас хочуть відволікти від чогось іншого…

Мар’яна , 57 років, пекар: Довіряю не всім українським новинам. Телебачення не дивлюсь взагалі. Читаю здебільшого інтернет-новини. Інформацію перевіряю як мінімум у трьох джерелах. За останні півроку не спостерігала, щоб мене до чогось змушували чи агітували.

Анатолій, 60 років, пенсіонер: Довіряю новинам на 60%. Здебільшого, нову інформацію дізнаюсь з телебачення. Почуті факти перевіряю на інших телеканалах або запитую думку близьких людей. Ні пропаганди, ні маніпуляції  у новинах не спостерігав.

Єлизавета, 25 років, журналіст: Усю нову інформацію стараюсь фільтрувати, а українським новинам довіряю на 15%.  Важливі факти критично аналізую і перевіряю в 5-6 джерелах. Якщо новина міжнародна – перевіряю її правдивість в англомовних виданнях. З пропагандою і замаскованою маніпуляцією в українських ЗМІ стикаюсь часто.