Новини

Тернопільські вивіски. Наболіле

Одного разу до мене в гості приїхав кузин Стівен з  Канади. Його візит був сімейно-ностальгійного характеру – відвідати рідний дім. Щоб наш заокеанський  гість не нудьгував, ми проводили йому екскурсії Києвом, Одесою, годували варениками й борщем, і безперестанку розпитували: «Ну, як там, Стіве, в тій Канаді?». А він невпинно дивувався та усім захоплювався. Нашими вуличками, нашими смаколиками і що таїти – нашими маршрутками. Та навіть не громадський транспорт найбільше здивував Стіва – найкумеднішим було те, як він читав тернопільські вивіски, рекламні банери і назви магазинів. Ох, моя родина тоді просто вмирала зі сміху, навіть не так із акценту нашого канадського родича, як з абсурдності і нелогічності деяких власних назв у нашому місті. Ми так звикли до цих перл маркетингу, що й навіть не помічаємо їх. Це дивно, але саме Стівен звернув мою увагу на таку важливу рису міста, як рекламна вивіска і це надихнуло мене зробити маленьке дослідження.

Урок географії від місцевих закладів
Уявіть, ви у Нью-Йорку, гуляєте Центральним парком, шопінгуєте на Мангеттені. І ось поміж десятків бутиків заховався той один зі скромною назвою «Тернопіль».  Скажете, це ж неможливо! Та чомусь нікого не бентежить велика кількість географічних назв у Галичині: “Монако”, “Братислава”, “Венеція”, “Сицилія”, “Версаль”, “Чикаго”, “Маямі” і вищезгаданий “Мангеттен”. Варто лише відкрити мапу України чи проїхати нашими селами – і ми вже знайдемо безліч ідей, як можна назвати наш заклад. Бучачі, Скалати, Підгайці в тандемі з Галіцією, Києвом і Дніпром дорівнює приверненню уваги потенційного клієнта.

Страшний сон викладача іноземної мови
“Мабуть, у вас всі володіють англійською? – запитує мене Стівен. Та ні, з чого такий висновок?” – знизую плечима. “Бо у вас майже усі вивіски англійською! Це з думкою про іноземців?” – запитує хлопець. І тут я задумуюсь, а й справді – чи не кожна друга назва салону, закладу харчування – англійською, італійською чи французькою мовами. Невже українська мова збідніла і нам бракує відповідників до “Star coffee”, “My apple  style” чи “Cat orange”? Хоча деякі назви краще не перекладати – бо вийде справжня каша.

Про цю дивну тенденцію і як до цього ставитись, розпитала у фахівців. Філолог Оксана Мормуль каже: “Інколи підприємці називають свої заклади іноземними назвами, не розуміючи значення. Часто бувають кумедні ситуації, коли люди бачать, що вивіска протилежна  характеру закладу чи просто є абсурдною. Інколи її доцільно перекласти, аби люди розуміли про що йдеться. Та найкраще обирати автентичні, українські терміни. Можливо, варто шукати  щось своє, нове і оригінальне?»

“Переконана, що іншомовні назви закладів аж ніяк не додають їм престижності, – вважає філолог Марія Плетенчук. – Навпаки, такі назви створюють незручності, бо важко запам’ятати чи вимовити, особливо, якщо людина не володіє англійською”.

Українські альтернативи
За цікавими ідеями їдемо до Львова. Адже в місті Лева не бояться називати крамницю чи кав’ярню словами  з часів Галіції. Чого тільки варті “Голодний Микола”, “Кумпель”, “Фільварок на Левандівці”, “Гасова лямпа”, “Крива липа”,”На Бамбетлі”, “Криївка”, “Підпільний Кіндрат”, “Атляс”. Такі назви привертають увагу і тобі хочеться дізнатись, а що ж ховається за вивіскою. Або, наприклад: “Кондитерська аптека”, магазин “Торбинка”, “Дідо”, “Два кроки”, “Братванка” чи “Галицька здоба”.

Якщо добре пошукати, то у нашому місті теж знайдуться винахідники цікавих власних назв. Мережа друку “Паперівка”, етно-майстерня “Коза-дереза”, будівельний магазин “Кишеня майстра”, кав’ярня “КолЄжанка”.  Ми гуляємо зі Стівом містом, він купує каву. Попиває гарячий напій і ділиться своїми враженнями: “Українська мова – така крута. Чому ж ви так боїтеся нею користуватись?”

“Нашим слухом легко і приємно сприймаються такі назви, як  “Оберіг”, “Вишиванка”, “Рукавичка”, “Щедрик”. В оточенні таких слів відчуваєш себе затишно, комфортно. Ти – вдома, – каже філолог Марія Плетенчук і додає – не лінуйтеся переглянути значення термінів у тлумачному словнику, щоб не траплялися казуси. До слова, є в міфології цар потойбічного світу – Осіріус, з такою ж назвою є  продуктовий магазин в Тернополі.”

«Мою жінку звати Христина. Я недовго думав, як назвати свій ресторан»
Наш Стіві під час перебування у Тернополі дивувався, чому звичайні продуктові, кафетерії ми називаємо жіночими іменами. Усілякі Амелії, Долореси, Олесі й Ксюші викликали усмішку  в мого кузина. Він ще жартував, що мабуть, ми не маємо проблем з вибором імен для новонароджених дітей. Я сперечалась зі Стівом: «Та ні, ти перебільшуєш». Аж ось сама придивилась уважніше й справді –продукти купуємо у “Романа”, меблі у “Софії”, гардини у “Мілани”, спецодяг у “Стаса”. Багато підприємців вважають, що чим екзотичніше ім’я, тим більше уваги це приверне у потенційних клієнтів. І дивляться тоді на нас з вивісок “Діанори”, “Амантеси” і “Ольвії”. Зв’язок між продуктами, ресторанами  й іменами Роман, Ксеня, Богдан, Наталі – з’ясовують учені. Мій висновок простий: брак фантазії. Навіщо довго заморочувати голову, якщо є родичі, на честь яких можна назвати свій супермаркет чи  генделик.
«Юліана”, “Надія”, “Світлана”,”Ксюша”, “Шанель” –  серед них магазини продуктів, білизни тощо. На мою думку, назва повинна відображати тематику закладу. Що мав на увазі власник, обираючи вивіску для магазину – важко зрозуміти», – констатує пані Оксана Мормуль.

Файного багато не буває
Пісня братів Гадюкіних про наше місто – це і наша реклама, і наше сум’яття. Бо слово «файне» тепер настільки розповсюджене, що годі.  “Файне місто”, “Файна одежка”, “Файна вишиванка”, “Файні меблі” і такі ж мандри. Ще трохи і нашому місту загрожує перенасичення усім файним. Українська мова, зокрема галицький діалект – дуже багаті й різноманітні. Може, просто заглянути у словник і знайти десятки синонімів слова «файний»?

«Цього дійсно забагато. Раніше це було тільки наше, галицьке, автентичне. А тепер слово «файне» повсюди і вже не так сприймається перше значення, яке ми в нього вкладали» – продовжує Оксана Мормуль.

Замість висновку
В психології існує поняття семи секунд – за цей час людина формує перше враження про іншу людину. Так само й з фірмами. Назву закладу мають читати легко і сприймати на слух. Ваш бренд повинен викликати потрібні асоціації, апелювати до  позитивних емоцій і спогадів. Створюючи власний бізнес, подумайте найперше – до кого він спрямований? Хто ваш потенційний споживач? Називаючи перукарню «Бульдог» чи «Берлога» – кого ви очікуєте побачити на порозі в ролі клієнта? І створюючи яскраву вивіску англійською мовою, перевірте написання хоча б у словнику, а то приїде такий собі Стівен і розкритикує вашу назву вщент.

*Усі використані власні назви не є рекламою. Автор мав на меті не образити, а надихнути до вдосконалення. 

 

 

Новини

Follow Me