Подорожі Цікаві люди

Діджітабулізм від Світлани Галущак

Діджітабулізм  – слово, яке і не запам’ятаєш з першого разу. Хоча його значення досить просте – колекціонування наперстків та дзвіночків. Чули про таке? З людьми, які збирають дзвіночки знаюся, тих, хто користується наперстками, також має бути чимало. А тернопільська вишивальниця Світлана Галущак їх колекціонує. Уже має майже півсотні наперстків з 13 країн світу.

Мабуть, усі збирачі чогось починали цю справу спонтанно –  щось трапилося цікаве, хтось подарував, колись знайшов, впало в око. Пані Світлана перший свій наперсток придбала у магазині  секонд- хенду.

  •    Гарна коробка та цікавий візерунок мене привабили, – згадує жінка. – Я взагалі не мала поняття, що таке наперсток, бо з ним не шию. Та тоді він мені сподобався. Та й коштував якійсь копійки. Це було певно п’ять років тому. Наступний мені привезла коліжанка Світлана Рапацька з Хорватії.  Відтоді колекція почала прибувати.

На сьогодні географія наперстків різноманітна. Це – Хорватія, Грузія, Туреччина, Болгарія, Греція, Іспанія, Португалія, Німеччина, Польща, Італія, Чехія, Князівство Монако, Єгипет. Проте збирати їх – такої мети у Світлани Галущак не було. Колекція ніби створювалася сама, особливо завдяки друзям, які мандрували і везли подарунки з різних куточків світу.

  • Дехто шукав спеціально, – каже колекціонерка наперстків. –  Ось як Тетяна Охрицька або Наталія Балабан. Дівчата оббігали міста, де вони були з подорожами, щоб знайти мені сувенір. А є люди, які випадково купували мені наперстки. Як Лілія Проць, побачила його у Стамбулі  і згадала, що я збираю.

 

Ціна на таку річ може бути різною, все залежить від країни, у якій купуєш цей сувенір. Та середня вартість наперстка від 1 до 5 євро. Хоча є за 10 – 15 євро. Українські ціни десь такі ж – 30 грн у Львові. Майстриня і мандрівниця Тетяна Охрицька, яка чи не найбільше доклалася до наповнення колекції наперстків вважає, що вартість такого чи взагалі будь-якого сувеніру, має бути розумна. Віддавати 10 – 15 євро за дрібничку забагато. Хоча  є країни з таким високим рівнем життя, що там за 2 євро презент і не купиш. Отож Тетяна  старається  привезти якийсь сувенір коліжанці з  чергової поїздки. Раніше серед презентів було дещо із гастрономії. А віднедавна додалися й наперстки.

  • Часом їду так, що поїздка охоплює декілька країн, – розповідає Тетяна Охрицька, – то в якійсь можу і забути купити. Найбільше напевно наперстків я привезла з різних місць Португалії. Ось, наприклад, з Мадейри. Там постійно весна, цвітуть орхідеї і якраз всі краєвиди острова на цьому наперстку. Цей з Порто – синьо-біле поєднання кольорів – це португальська азулейжу, глиняна плитка, яку розписували місцеві художники. Її використовували для декорування фасадів будинків, створення різноманітних панно в інтер’єрах церков та замків. Ось з Фатіми –  одного із найбільших світових паломницьких центрів, де розташований найвідоміший у світі санктуарій Пресвятої Богородиці. На наперсткові з Лісабона – пам’ятки історії та архітектури міста. Також є презенти з Іспанії. Ось якраз з останньої поїздки привезла  наперсток із зображенням знаку пілігримів. Купувала я його в місті Сантьяго-де-Компостела . Саме туди не перестають ходити паломники ще з часів Cередньовіччя, щоб помолитися біля гробу апостола Якова.

З поїздки у Швейцарію Тетяна не привезла цього сувеніру, бо ціни на нього ’’кусалися’’, то вирішила, що ліпше купити їхніх солодощів. А ось з Німеччини є, із замку Нойшванштайн , що знаходиться у південно- західній Баварії. До речі, цей палац став джерелом натхнення при будівництві  закмку Сплячої Красуні у Паризькому Діснейленді . Незабаром у Тетяни Охрицької наступна поїздка – і у колекції пані Світлани з’являться нові екземпляри.

  • Інколи наперстки прибувають зовсім несподівано, – говорить Світлана Галущак. – Ось з Грузії. Його віддала мені Марія Максимів. Вона побачила, що я їх збираю, а у неї він був один. Також цього літа дівчата-майстрині були з виставкою у Німеччині і привезли мені сувенір до колекції. Грецький наперсток прикрашений героями Еллади. Такий маю від Галини  Переймибіди. Цей у Польщі я вже сама придбала . Найбільше мені подобається перший. Він акуратний, вишуканий. І від Лілії Проць,  яка привезла з Туреччини, він практичний . Цікаву маю серію з  трьох наперстків, які придбала моя дочка Іринка. Вони  до 60-ої річниці правління королеви Єлизавети ІІ. Перший металевий – сувенір з Болгарії.

   

Лише за останні місяці пані Світлана отримала з 20 наперстків. Отож колекція зростає. Адже все більше людей знають про її захоплення  і привозять такі сувеніри. А з ними – цікаві враження та позитивні емоції. За словами Світлани Галущак, в Україні  малий вибір сувенірних наперстків та й  не усі міста їх мають. Подобаються  свої, тернопільські.  А розмаїття таких сувенірів – добре для просування  міста у туристичному плані.

  • Моя  колекція наперстків може бути поповнена і за рахунок ваших подарунків, – додає жінка. –  Тому радо прийму і вже думаю про вітрину, де вони б експонувалися.

До речі, отой перший, який найулюбленіший, виготовлений з кістяного фарфору, який у 18 столітті розробив англійський майстер кераміки Джозайя Споуд, підмішавши до складу кістяний попіл. Цей вид фарфору вирізняється особливою вишуканістю, тонкими стінками та прозорістю. Посуд з з цього матеріалу, зазвичай, має маркування  Bone china (кістяний фарфор) або Fine bone china (вишукана кістяна порцеляна).

 

 

В Україні велику колекцію наперстків має родина вишивальниці Віри Роїк (400штук). Майстриня привезла їх із 40 країн світу або їй подаровані.

   Наперсток — ковпачок, який надягають на палець для  захисту від уколів голкою при ручному шитті і для проштовхування голки крізь товстий матеріал.  Найдавніші збережені, зроблені із золота, бронзи і срібла.  У приватних колекціях можна знайти чимало незвичайних  наперстків із дорогоцінних металів, слонової кістки чи панциру черепахи, дерева або фарфору.

 

 

Новини

Follow Me